http://hrinchenko.com

Скачать словари для StarDic

скачать Комп’ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту). Н.П.Дарчук
(djvu)
http://depositfiles.com/files/pcpvfpla6

скачать Speech and Language Processing: An introduction to natural language
processing, computational linguistics, and speech recognition. Daniel
Jurafsky & James H. Martin
http://depositfiles.com/files/o1ije2qaf

Пропонований Словник містить понад 10 тисяч найуживаніших термінів і термінологічних словосполук з різних галузей науки і техніки, перекладених українською мовою. З масиву сучасних термінів вилучено кальковані й транслітеровані російські лексеми, повернено багато власне українських термінів. На всіх термінах проставлено наголос, дано граматичну характеристику слів. Словник зорієнтовано на широке коло користувачів — студентів, учнів,  викладачів, науковців, інженерів, видавничих працівників.

Ленець К. В., Ставицька Л. О. Короткий російсько-український  словник контрастивної лексики: Понад 7000 слів. – К.: Довіра, 2002.- 284 с. Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник є посібником для перекладу російських текстів різних жанрів і стилів українською мовою. Він забезпечує потреби перекладу при живому  спілкуванні, а також є орфографічним та акцентуаційним  довідником. Словник містить багато цікавого для зіставного вивчення близькоспоріднених мов.  Розрахований насамперед на широкий загал початківців, що бажають оволодіти основами української мови, крім того, й на школярів, гімназистів, ліцеїстів, які хочуть поглибити свої знання української мови або починають її вивчати.

Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих  виразів.- X., Прапор, 2000.— 864 Скачать словарь / Завантажити словник. с.

Цей унікальний словник, укладений поетом 1. О. Вирганом та мовознавцем М. М. Пилинською, містить російські  фразеологізми, типові синтаксичні сполуки і їхні українські відповідники. Сталі звороти проілюстровані прикладами. Цінність словника  істотно зросла у зв’язку з якісно новим етапом утвердження  української мови в усіх сферах суспільного життя. Призначений для учнів, студентів, а також усіх тих, хто прагне збагатити свій духовний світ безцінними мовними  скарбами.

Сикорская З.С. Украинско-русский словообразовательный словарь. – К.: Рад.шк., 1985. – 188 с. Скачать словарь / Завантажити словник.

Шкаруба Л. М., Спанатій Л. С Російсько-український словник художніх термінів: Навчальний  посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Каравела, 2004. – 320 с. Скачать словарь / Завантажити словник.

Словарь включает терминологию архитектуры, живописи,  скульптуры, графики, декоративно-прикладного искусства. Предназначен для студентов специальности “Украинский язык и литература и  художественная культура”, может быть использован при изучении курсов “Украинская и зарубежная культура”, “Культурология”. Рассчитан на широкий круг студентов, аспирантов, преподавателей-культурологов высших учебных заведений и всех, кто интересуется  историей художественной культуры и проблемами развития  национальной и мировой культур.

Російсько-український науково-технічний словник. 1997 рік. Скачать словарь / Завантажити словник.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ словник З ІНФОРМАТИКИ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ З ПОКАЖЧИКОМ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник складається з двох частин — власне Російсько-українського словника та українського покажчика. Загальний обсяг — понад ЗО тисяч термінів з різних розділів інформатики, кібернетики, обчислювальної техніки та програмування. У першій частині Словника вміщено пронумеровані в алфавітному порядку російські терміни та їхні українські відповідники. У другій частині вміщено в алфавітному порядку українські терміни з посиланням на номери їхніх російських відповідників, а це дає змогу використовувати Словник і як українсько-російський. До Словника входять слова-терміни і складені терміни, які являють собою сполучення двох, а інколи і більше слів. На всіх термінах проставлено наголос. Дається граматична характеристика слів. З масиву українських термінів вилучено мовні покручі та кальковані або транслітеровані російські терміни, повернено багато суто українських репресованих термінів. Словник зорієнтовано на широке коло користувачів — учнів старших класів, студентів, аспірантів, викладачів та науковців. Його можна використовувати і як посібник для учнів, які поглиблено вивчають інформатику, кібернетику, математику, обчислювальну техніку та програмування.

Російсько-український словничок термінів природознавства та географії. Уклав К. Дубняк. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український науково-технічний словник. 1997 рік. з ОСR шаром. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український медичний  (лікарський) словник з іншомовними назвами. 15 000 слів. Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник ділової людини (російсько-український).О. Олійник, К., «Слов’янський клуб», 1996, 448 стр. Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник містить понад 15 тисяч актуальної побутової та ділової лексики російської мови з перекладом на  українську мову. До словника включені також синтаксичні структури ділової мови, вирази різного ступеня  усталеності, військові команди, подані зразки оформлення ділової документації та основні правила української орфографіїі пунктуації. Словник буде корисним широкому колу читачів.

Сікорська 3. С.  Українсько-російський словотворчий словник: — 2-ге вид., перероб. і допов. Словник. К.: Освіта, 1995.— 256 с.  Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник містить близько 42 тисяч слів. У ньому розкрито процес словотворення найбільш уживаних слів української мови порівняно з російською, показано спільність словотворчих процесів близько- споріднених мов. Словник прислужиться у вивченні словотворення, складу слова, також як довідковий посібник. Для вчителів-словесників, студентів-філологів.

М. Вікул. Словник термінів фізики та хімії. Скачати. Скачать словарь / Завантажити словник.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТЛУМАЧНИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЛОВНИК Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник фізичних термінів / Уклад.: Ю. В. Караван та ін.; За ред. О. Б. Лисковича.— К.: Вища шк., 1994.— 311 с. Скачать словарь / Завантажити словник.

У словнику вміщено понад 20 тис, слів-термінів, термінологічних словосполучень з усіх розділів сучасної фізики, а також деякі терміни суміжних наук та їхні українські відповідники. Для широкого кола читачів: викладачів вузів і технікумів, учителів, студентів, учнів, інженерів, наукових та редакційних працівників, перекладачів.

Іваницький С. Російсько-український словник / С. Іваницький і Ф.  Шумлянський. — К.: Обереги, 2006. — 528 с — (Сер. «Abecedarium»). Скачать словарь / Завантажити словник.

Внаслідок науково-дослідницької роботи в основу словника покладено в значно зміненій формі матеріал, який міститься у «Словарі російсько-українському» М. Уманця й А. Спілки, доповнений найціннішими й необхіднішими додатками з «Русско-малоросского словаря» Є. Тимченка та «Словаря української мови» Б. Грінченка, а також з деяких термінологічних збірників і з власного запасу упорядників. «Російсько-український словник» Сергія Іваницького і Федора Шумлянського видано в 1918 р., у час боротьби за Українську державу, в якій, згідно з європейською традицією державотворення, мова титульної нації мала стати головним чинником національної консолідації… На жаль, і тепер завдання дерусифікації й розширення сфер використання української мови є таким же актуальним, як і на початку XX століття.

Манець І.Г., Білецький В.С., Ященко Ю.П.  Російсько-український словник із техногенної безпеки та екології /За редакцією докт. техн. наук, професора Б.А.Грядущого. — Донецьк:  Донбас, 2004. – 576 с. Скачать словарь / Завантажити словник.

Словник, складений за новітніми вітчизняними та закордонними джерелами, містить понад 70 000 найбільш уживаних сучасних термінів і терміносполучень та їх переклад українською мовою. Охоплює з максимальною повнотою термінологію природної та техногенної безпеки, запобігання й ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій, екології підземного технологічного простору. Вагоме місце відведене термінам у галузі екосистем,  екологічної гігієни, джерелам і видам забруднень, питанням утилізації відходів виробництва й боєприпасів, а також охороні праці у різних галузях  господарства. Подано терміни із суміжних дисциплін — біології, гірництва, хімії, медицини, газо- і нафтовидобутку та ін., методології оцінки ризику аварій. Словник розрахований на широке коло інженерно-технічних  працівників, наукових співробітників, перекладачів, а також студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів.

Мацько Л. І. та ін. Російсько-український і українсько-російський словник: Відмінна лексика: [Навч. видання] / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, С. Ї5„ Шевчук,— К.: Вища шк„ 1993. — 265 с— Рос., укр. Скачать словарь / Завантажити словник.

До реєстру словника ввійшли найуживаніші слова сучасної російської літературної мови, що не мають в українській мові близьких за звучанням аналогів і тому перекладаються власне українськими словами, а також власне українські слова та їх переклад російською мовою.
У додатках подано сталі російські і відповідні їм українські вислови; слова і вирази із значенням часу; слова українського народного календаря тощо. Для тих, хто самостійно вивчає українську мову або прагне вдосконалити вже здобуті знання, а також для широкого кола читачів.

Словник сталих словосполучень за редакцією Головащука. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник за редакцією Кримського. 1-3 томи. пдф Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник сталих виразів. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник військово-технічних термінів. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник складної лексики. Скачать словарь / Завантажити словник.

Російсько-український словник. Ізюмов. Скачать словарь / Завантажити словник.

ОЛІЙНИК І. С, СИДОРЕНКО М. М. Українсько-російський і російсько- український фразеологічний тлумачний словник.— К.: Рад. шк., 199І.— 400 с. / ОЛЕИНИК И. С, СИДОРЕНКО М. М. Украинско-русский и  русско-украинский фразеологический толковый словарь.— К.: Рад. шк., 1991.— 400 с.

Російсько-український словник синонімів / Н. П. Бапшякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л. О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського.— К.: Освіта, 1995.— 265 с.  / Русско-украинский словарь синонимов / Н. П. Бапшякова, Г. П. Вишневская, Н. Н. Пилинский, Л. А. Роднина и др.; Под ред. Н. Н. Пилинского.—- К.: Освіта, 1995.— 265 с.

Російсько-український словник художніх термінів: Навчальний  посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Каравела, 2004. – 320 с.

Словарь включает терминологию архитектуры, живописи, скульптуры, графики, декоративно-прикладного искусства. Предназначен для студентов специальности “Украинский язык и литература и  художественная культура”, может быть использован при изучении курсов “Украинская и зарубежная культура”, “Культурология”. Рассчитан на широкий круг студентов, аспирантов, преподавателей-культурологов высших учебных заведений и всех, кто интересуется  историей художественной культуры и проблемами развития  национальной и мировой культур.
Словник включає термінологію архітектури, живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Призначений для  студентів спеціальності “Українська мова і література та художня культура”, може бути використаний при вивченні курсів “Українська та  зарубіжна культура”, “Культурологія”. Розрахований на широке коло студентів, аспірантів, викладачів- культурологів вищих навчальних закладів та усіх, хто цікавиться історією художньої культури та проблемами розвитку національної та  світової культур.

Бурячок А., Демський М.,Якимович Б. Російсько-український словник для військовиків.— К.: Варта, 1995.— 384 с.
Словник містить майже 32 000 слів і словосполук, перекладених українською мовою, і охоплює основну, найуживанішу у військовій сфері лексику.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ СЛОВНИК професійної мови фахівців з внутрішніх хвороб (із тлумаченням термінів) 20 000 слів

Російсько-український медичний словник включає 20 000 простих та складних термінів, що набули широкого вжитку і стали основою професійної мови фахівців із внутрішніх  хвороб (лікарів-терапевтів, кардіологів, пульмонологів,  гастроентерологів, педіатрів, ендокринологів, невропатологів). Словник розраховано на лікарів, викладачів і студентів вищих та середніх медичних учбових закладів. Такий словник виходить в Україні вперше.

Російсько-український математичний словник / Уклад.: В. Я. Карачун, О. О. Карачун, Г. Г. Гульчук. — К.: Вища шк., 1995. — 258 с.

Словник вміщує близько 20 000 термінів ї охоплює термінологію всіх розділів сучасної математики, а також деякі терміни суміжних наук —  інформатики, кібернетики, програмування, обчислювальної техніки. У Словник  входять слова-терміни і термінологічні словосполучення з двох або декількох слів. На всіх термінах поставлено наголос, дасться граматична характеристика слів. Для викладачів, аспірантів, студентів, наукових і редакційних  працівників, перекладачів та спеціалістів у галузі прикладної математики.

Словарь содержит около 20 000 терминов и охватывает терминологию всех разделов современной математики, а также некоторые термины  смежных наук *- информатики, кибернетики, программирования, вычислительной техники. В Словарь включены слова-термины и термины-словосочетания,  состоящие из двух или нескольких слов. На всех терминах поставлены ударения, дается грамматическая характеристика слов. Для преподавателей, аспирантов, студентов, научных и  редакционных работников, переводчиков и специалистов в области прикладной  математики.

Російсько-український будівельний словник / Уклад.: В.М.Гордєєв, Р.Я.Зельцер, Є.А.Кожан, Е.О.Полторацька, І.Ю. Резниченко. – К.: Вид-во “Укрархбудінформ”, 1994.- 512 с.

Російсько-український будівельний словник-це перша спроба задовольнити потреби перекладу українською мовою російських спеціальних будівельних термінів. Видання розраховане на фахівців будівельної галузі, але може бути корисним широкому колу читачів, якщо виникне необхідність знайти в українській мові відповідний термін російської мови.
Російсько-українсько-англійський військовий словник / завантажити словник / скачати словник

Словник складається з трьох частин: власне Російсько-українсько-англійського словника та українського й англійського покажчиків (реєстрів слів). Ці покажчики дають змогу робити переклад з української або англійської мови на будь-яку з двох інших мов Словника. Таким чином, фактично в одній книзі — шість двомовних словників: російсько-український і російсько-англійський; українсько-російський і українсько-англійський та англо-український і англо-російський. Загальний обсяг Словника — близько 20 тисяч слів. До Словника входять слова-терміни і складені терміни, які являють собою сполуку двох, а інколи і більшої кількості слів з різних галузей військової справи. На всіх термінах проставлено наголос. Дано граматичну характеристику слів. З масиву українських термінів вилучено мовні покручі та скальковані або протранслітеровані російські терміни, в Словник повернено багато репресованих у 1930-х роках суто українських термінів. Словник зорієнтовано на широке коло користувачів — викладачів вищих військових навчальних закладів і військових ліцеїв, курсантів та ліцеїстів, військовиків усіх спеціальностей, інженерів, наукових та видавничих працівників і перекладачів.

Ленець К. В., Ставицька Л. О. Короткий російсько-український  словник контрастивної лексики: Понад 7000 слів. – К.: Довіра, 2002.- 284 с.

Словник є посібником для перекладу російських текстів різних жанрів і стилів українською мовою. Він забезпечує потреби перекладу при живому  спілкуванні, а також є орфографічним та акцентуаційним  довідником. Словник містить багато цікавого для зіставного вивчення близькоспоріднених мов.  Розрахований насамперед на широкий загал початківців, що бажають оволодіти основами української мови, крім того, й на школярів, гімназистів, ліцеїстів, які хочуть поглибити свої знання української мови або починають її вивчати.

Сикорская З.С. Украинско-русский словообразовательный словарь. – К.: Рад. шк., 1985. – 188 с. (31 тис. слов.) Скачать словарь / Завантажити словник

СЛОВАРЬ СОБСТВЕННЫХ ИМЕН ЛЮДЕЙ (украинско-русский и  русско-украинский)

Словник містить у собі найбільш поширені на території України власні імена людей. Він повинен
сприяти встановленню і закріпленню певних форм і правописних норм у написанні власних імен
людей в офіційному» (діловому і юридичному) та в  розмовно-побутовому вжитку. У кінці Словника вміщено  пам’ятку про порядок реєстрації  народжених та про порядок зміни імені або прізвища громадянами СРСР. Словник розрахований на  працівників районних та міських бюро загсів, паспортних відділень  органів міліції, виконкомів сільських і селищних рад, а також на широкі
кола читачів.

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 1

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 2

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 3

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 4

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 5

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 6

ПРЕДИСЛОВИЕ

1. Задачи Словаря и его объём

И. В. Сталин в своём гениальном произведении «Марксизм к вопросы языкознания» дал глубокое материалистическое понимание языка, его значения в истории человечества, осветил все основные языковедческие проблемы. Наряду с другими вопросами И. В. Сталин много внимания уделил словам языка.

Учение товарища Сталина о лексическом составе языка стало основополагающим для всей разнообразной работы по составлению словарей, широко развернувшейся в Советском Союзе.

Освобождённая от социального и национального гнёта Великой Октябрьской социалистической революцией, Украина вышла на широкий путь политической, общественной, хозяйственной и культурной жизни. За тридцать пять лет послереволюционного периода Украинская Советская Социалистическая Республика, строя свою жизнь в неразрывном единстве со всеми другими республиками, составляющими великий Советский Союз, имеет колоссальные достижения во всех областях жизни.

Свободная, творческая, разносторонняя жизнь народов СССР привела к невиданно бурному развитию их языков.

Только после Октябрьской революции, только на основе единственно правильного ленинско-сталинского разрешения национального вопроса стало возможным-свободное развитие украинского языка, как и языков всех народов СССР. После-Октября для успешного развития языков народов Советского Союза созданы все условия.

Украинский язык, подвергавшийся в прошлом ограничению и гнёту, сделав-5 шись государственным языком Украинской ССР, призван к обслуживанию многогранной жизни сорокамиллионного народа, который в дружной семье народов-Советского Союза под руководством партии Ленина—Сталина строит коммунизм.

Украинский язык стал языком государственных актов, школы, прессы, науки, искусства. Украинские советские писатели пишут на этом языке свои художественные произведения; за тридцать пять лет они создали много выдающихся произведений, которые рисуют героическую современную жизнь и достижения украинского народа.

Если до революции украинский литературный язык в силу своего бесправного положения не мог развиваться интенсивно, то после Октябрьской революции он развился быстро и всесторонне: значительно расширил свой лексический состав, упрочил морфологические и синтаксические формы, унормировал правописание, обогатился стилистическими средствами.

Близость украинского языка к русскому, обусловленная общим происхождением двух народов—носителей этих языков, является тем фактом, который содействовал неразрывным связям творческих взаимоотношений их и благотворному влиянию русского языка на язык украинский. Достаточно напомнить о влиянии прогрессивной русской литературы на таких мастеров украинского слова, как Тарас Шевченко, Леся Украинка, Михаил Коцюбинский, Иван Франко и др. Много содействовали развитию украинского языка, поддерживая его именно как язык народный, способный подняться на высокий уровень, русские революционно-демократические деятели и писатели. Ярким доказательством этого являются такие факты, как дружественное отношение русских революционеров-демократов к Т. Г. Шевченко, их содействие поэтической деятельности Кобзаря, которое одновременно было содействием и развитию украинского литературного языка; или — дружеские взаимоотношения между Максимом Горьким и М. Коцюбинским и влияние первого на формирование художественного, в частности языкового, мастерства второго. Значительным было влияние Н. Чернышевского на П. Грабовского.

В послереволюционное время благотворное влияние русского языка на украинский ещё больше увеличилось. Целый ряд актуальных слов или новая семантика старых слов, устойчивые актуальные словесные сочетания в украинском языке возникают в самой тесной связи с подобного характера словами и выражениями в русском языке на базе общей равноправной жизни русского и украинского народов и близкого родства их языков; например: русские — ленинизм, комсомол, выдвиженец, колхоз, бригадир, краснознамённый, социалистическое соревнование, стройки коммунизма и т. п. и соответствующие украинские — ленінізм, комсомол, висуванець, колгосп, бригадир, червоно-прапорний, соціалістичне змагання, будови комунізму.

На протяжении этого периода словарный состав украинского литературного языка пополнился также отдельными словами, заимствованными из русского языка. Это те слова, которых недоставало украинскому языку. Можно указать, например, такие заимствованные.из русского языка слова, как состав (поезда), приїск, чреватий, проводка, масовка. Такие заимствования обогащают украинский язык, совершенствуя его как средство человеческого общения. О положительном значении пополнения словарного состава словами иного языка говорит товарищ Сталин, указывая на аналогичное явление в русском языке. «…Словарный состав русского языка пополнялся.,, за счёт словарного состава других языков, но это не только не ослабило, а, наоборот, обогатило и усилило русский язык».

Многочисленные лексические средства научного языка и термины.машинизированной техники в украинском языке созданы в основном только после Октябрьской революции при помощи русского языка.

Развитие, которого достигла на сегодняшний день украинская лексикография, тоже многим обязано лексикографии русской.

Украинско-русский словарь, составленный Институтом языкознания им. А. А. Потебни Академии наук Украинской ССР, должен удовлетворить потребности языковой практики украинского народа в деле социалистического строительства.

Конкретная задача Украинско-русского словаря — помогать изучать украинский язык, понимать различную литературу на украинском языке, а также быть справочником и пособием при переводе украинских текстов на русский язык; он будет помогать в изучении русского языка.

Украинская художественная литература, научные труды по различным отраслям науки и техники, написанные на украинском языке, занимают почётное место в культурном достоянии народов СССР. Эти произведения переводятся на русский язык и на языки других народов Союза. Украинско-русский словарь поможет представителям всех народов Советского Союза знакомиться с произведениями, написанными на украинском языке.

Составление украинских словарей началось в конце XVI в. Последним и самым полным дореволюционным украинско-русским словарём является «Словарь української мови», составленный Б. Гринченко (1907—1909 гг.). Этот словарь, как и другие, крайне устарел, построен на ошибочных методологических основах, однако ещё и теперь не потерял некоторого практического значения как справочник по языку. Более или менее значительного украинско-русского словаря послереволюционного времени не имеется. В первые годы после революции было составлено несколько небольших примитивных украинских словарей и часть большого. Однако все эти словари оказались еще более националистическими, чем словари прежние. Настоящей задачей их было не содействие развитию украинского языка, а стремление как можно более отдалить его от русского языка. Отсюда всевозможные вымыслы, архаизмы, редкие диалектизмы и т. п., которые заполняли все те словари.

Советская же действительность нуждалась в таких словарях, которые были бы действенными в создании социалистической украинской культуры. Удовлетворяя эту потребность, Институт языкознания АН УССР издал в 1948 г. Русско-украинский словарь, а теперь составил Украинско-русский словарь в четырёх томах.

Перед Словарём поставлена задача дать все актуальные слова современного украинского литературного языка и верные, точные русские соответствия к ним. В украинской части Словарь отражает богатства украинского литературного языка, созданные за всё время его существования, и особенно те большие достижения, которые он имеет в советскую эпоху. В русской части Словарь показывает богатую лексику современного русского литературного языка.

В Словаре указаны все значения (кроме узких) украинских слов. Русские соответствия к различным значениям разграничены, что даёт возможность выбрать нужное соответствие; приведены фразеологические обороты, иллюстративные выражения и словосочетания; наличие определённого слова в языке, значение и употребление его илтострированы во многих случаях цитатами из различных произведений, написанных на украинском языке.

При определении словника Словаря исходили из указаний В. И. Ленина и И. В. Сталина о языке. В. И. Ленин указывал, что «язык есть важнейшее средство человеческого общения». «Язык, — говорит И. В. Сталин, — есть средство, орудие, при помощи которого люди общаются друг с другом, обмениваются мыслями и добиваются взаимного понимания. Будучи непосредственно связан с мышлением, язык регистрирует и закрепляет в словах и в соединении слов в предложениях результаты работы мышления, успехи познавательной работы человека и, таким образом, делает возможным обмен мыслями в человеческом обществе» .

Значит,словарный состав языка (т. е. все слова языка), который, по образному выражению товарища Сталина, является «строительным материалом для языка», должен служить той же цели — помогать языку выполнять его коммуникативную функцию.

Товарищ Сталин указывает, что язык «связан с производственной деятельностью человека непосредственно, и не только с производственной деятельностью, по и со всякой иной деятельностью человека во всех сферах его работы от производства до базиса, от базиса до надстройки». Исходя из этого, поставлена задача как можно полнее охватить лексический состав современного украинского литературного языка, дать слова, отражающие всю разнообразную деятельность людей.

Словник Украинско-русского словаря составляют такие основные группы слов: 1) слова художественных произведений советских писателей и дореволюционных XIX в. (начиная с И. Котляревского) и начала XX в., кроме слов редких, индивидуального употребления, не ставших достоянием общелитературного языка;
2) слова научного языка, прессы, номенклатурные и терминологические, если они сравнительно широкого употребления; узкие же специальные термины, не имеющие более или менее значительного распространения в общем литературном языке, в Словарь не внесены; 3) устаревшие слова (вернее — старинные), если они сохраняются в общелитературном употреблении, отражая широко известные факты далёкого прошлого или общественный строй и характерные формы быта дореволюционной эпохи, или как стилистические варианты слов современных; 4) наиболее распространённые областные слова, в частности и некоторые областные слова, зафиксированные в художественных произведениях писателей западных областей Украины; 5) наиболее распространённые собственные имена людей; из таких имён приведены только те, которые употребляются в официальном быту; облает-, ные, уменьшительные, ласкательные собственные имена в Словарь це внесены; 6) географические названия стран, океанов, морей, больших городов, гор» рек, озёр, заливов и т. п.; полностью помещены названия всех союзных и автономных республик, входящих в состав Союза Советских Социалистических) Республик, а также названия краёв, областей и автономных областей и их центров. При старых названиях -некоторых городов (также народов) Советского Союза сделана ссылка на их современное название; 7) названия народов Советского Союза и общеизвестных иных современных народов, а также тех, которые сыграли важную роль в истории СССР или в общей истории человечества и уже исчезли.

Кроме основных форм слов часто даны наиболее употребительные их уменьшительные, увеличительные и ласкательные формы. Наряду с глаголами часто даны пассивные причастия и изредка активные.

Иноязычные слова внесены в Словарь на общих основаниях — сравнительно широкого употребления; не внесение таких слов в Словарь дало бы неправильное представление о современном состоянии украинского литературного языка; хотя эти слова часто и не представляют трудностей при переводе их на русский язык, но всё же имеются отличия этих слов в одном языке по сравнению с другим, в частности в отношении правописания. Отсутствие полного украинского орфографического словаря обусловливает внесение их в переводной украинско-русский словарь.

В Словарь внесена лексика, засвидетельствованная литературными материалами с конца СУШ в, (от Котляревского) до наших дней, При определении начала этого периода исходили из основополагающих указаний И, В. Сталина.

«Надстройка, — говорит товарищ Сталин, — есть продукт одной эпохи, в течение которой живёт и действует данный экономический базис,

Язык же, наоборот, является продуктом целого ряда эпох, на протяжении которых он оформляется, обогащается, развивается, шлифуется». И дальше; «…несмотря на- то, что из словарного состава языка выпадает обычно некоторое количество устаревших слов, к нему прибавляется гораздо большее количество новых слов. Что же касается основного словарного фонда, то он сохраняется во всём основном и используется, как основа словарного состава языка».

Относительно определения конечного момента этого периода также имеем указания в произведении товарища Сталина «Марксизм и вопросы языкознания»: «Непрерывный рост промышленности и сельского хозяйства, торговли и транспорта, техники и науки требует от языка пополнения его словаря новыми словами и выражениями, необходимыми для их работы. И язык, непосредственно отражая эти нужды, пополняет свой словарь новыми словами, совершенствует свой грамматический строй».

Это указание товарища Сталина обязывает вносить в Словарь новые слова, возникающие беспрерывно и усваиваемые общественной практикой.

При подборе заглавных слов Украинско-русского словаря, фразеологических оборотов и т. п., при объяснении их значений и установлении русских соответствий использовались переводы произведений Маркса, Энгельса, Ленина, Сталина, художественная украинская литература, литература политическая, научная, пресса, переводы произведений русских писателей и др. Из более значительных словарных материалов использованы: 1) Русско-украинский словарь Института языковедения им. А. А. Потебни Академии наук Украинской ССР — главный редактор действительный член АН УССР М, Я. Калинович, члены редколлегии действительные члены АН УССР Л. А. Булаховский и М. Ф. Рыльский, изд. 1948 г.; 2) Словарь украинского языка, составленный Б. Гринченко (1907— 1909 гг.) (ограниченно); 3) Толковый словарь русского языка под редакцией проф. Д. Н. Ушакова (1935—1940 гг.); 4) Словарь современного русского литературного языка Института русского языка (сейчас Института языкознания) Академии наук СССР, т. I (1948 и 1950 гг.), т. II (1951 г.); 5) Словарь русского языка С. И. Ожегова под общей редакцией академика С. П. Обнорского, второе издание (1952 г.).

Составленный по таким принципам и по указанной далее методике, Украинско-русский словарь должен удовлетворить потребности народа в деле социалистического строительства, в частности в деле развития социалистической по содержанию и национальной по форме культуры. Он будет отражать братскую связь и укреплять дружбу украинского и русского народов.

2. Построение Словаря

Словарные статьи расположены в алфавитном порядке. Каждая статья, как правило, содержит одно украинское слово; в одной статье объединяются глаголы несовершенного и совершенного вида, которые не различаются префиксацией; такие глаголы располагаются парами, иногда по три и по четыре, причём на первом месте ставится глагол несовершенного вида; между глаголами одного и того же вида поставлен союз и, например: виносити, винести; вирішувати и {реже) вирішати, вирішити; витягати и витягувати, витягти а витягнути. В одной статье даются также разные близкие по звучанию слова, фонетические и морфологические варианты, если они стоят рядом в алфавите и переводятся на русский язык одинаково, например: баклажанний и баклажановий. Слова менее употребительные — разговорного языка, областные и т. п., — которые отличаются от более употребительных только отдельными звуками, но имеют ту же семантику, одинаково переводятся на русский язык и иллюстрируются в Словаре цитатами, помещены при более употребительных словах; например, визнаття поставлено с пометкой редк. в одной статье со словом визнання, где приводятся соответствующие русские слова и иллюстрации-цитаты на оба слова — визнання и визнаття.

Если помещением двух слов в одной статье нарушается алфавитный порядок, слово, нарушающее алфавит, приводится и на своём месте в порядке алфавита, со ссылкой на основную статью, где даётся его перевод.

Отдельные украинские заглавные слова — редкого употребления, областные и т. п., а также устаревшие, вышедшие из употребления в современном литературном языке, внесены в Словарь на своём месте по алфавиту, но без русских соответствий, а только со ссылкой на широко употребляемое слово, причём при таком слове указана определённой пометой особенность его, например: далекосяглий обл. см. далекосяжний; это значит, что русское соответствие к областному украинскому слову далекосяглий нужно искать при заглавном слове далекосяжний.

Заглавные слова, которые пишутся через дефис, помещены на том месте, где по, алфавиту было бы слово, если бы оно писалось без дефиса, например: по-українському приводится в алфавите на поук…, віце-президент приведено в алфавите на віцеп…

Слова, начинающиеся на в с последующим согласным, например вб…, вг.,., вц..,, вч… и под., и одновременно употребляющиеся в форме с начальными уб._в., уг…, уц…, уч… и под., помещаются, как правило, в форме на уб…, уг…, уц…, уч…, где даются русские соответствия, иллюстрации и фразеология, а в алфавитном порядке таких слов на в сделана ссылка см. (эти слова на у); например, вб… см. уб… Это не касается тех слов, в которых каждая из этих форм имеет иное значение и иное русское соответствие, например: вправа и отдельно управа (разные значения), враження и ураження (разные значения). Слова, начинающиеся на од—від, даны с префиксом від и помещены на букву в, а в алфавитном порядке слов на од делается ссылка.

Иллюстративные цитаты, приведённые в статьях слов с префиксом від и с начальным уб| уг и т. п., даются в Словаре так, как они написаны в источниках — с начальными від и од, уб и вб, уг и вг и т. д. Это касается и других слов, употребляемых в параллельных формах, как огонь — вогонь, огненний—вогненний и под.

Омонимы даны отдельными статьями и помечены цифрами вверху, например: діти¹ (имя существительное) и діти² (глагол).

Все украинские слова, кроме собственных имён и названий, в начале словарной статьи и их русские соответствия пишутся со строчной буквы. На всех неодносложных украинских словах и русских словах-соответствиях поставлен знак ударения, а если в слове два равноправных ударения, то указаны оба; ударение ставится и на односложном слове, если нужно показать произношение целого словосочетания под одним ударением иди предложной формы существительного, например: на той рік, ца руку. В иллюстрациях из источников ударение не ставится.

Порядок подачи русских соответствий к украинским заглавным словам, фразеологическим оборотам и другим словосочетаниям принят следующий:

если значению украинского слова точно отвечает значение одного русского слова, то украинское слово и переводится этим одним русским словом, например: віл (род. вола) вол; вія ресница;

если к украинскому слову, кроме одного адэкватного русского соответствия, есть ещё другие распространённые соответствия, употребляемые в современном русском литературном языке, то эти соответствия, отделённые друг от друга запятыми, тоже даны в порядке от более близкого по значению и более распространённого по употреблению к более далёкому по значению и менее распространённому по употреблению, например: віршомаз прен. стихоплёт, виршеплёт, рифмоплёт, рифмач, стихокропатель, кропатель стихов; домисел домысел, до-мысл, догадка, предположение;

если какое-нибудь из русских соответствий употребляется не так часто, как другие, или только с определённым стилистическим оттенком, например как слово разговорной речи, областное, устаревшее, ироничеркое и т. п., то это соответствие отделено от предыдущих точкой с запятой и снабжено определённым пояснением, например: діловод пащ. делопроизводитель, деловбд; ист. письмоводитель; дотепник острАк; разг. острослов,, остроумец. Более далёкие русские синонимы, которые также являются соответствиями к украинскому слову, помещены в ело Варной статье после основных соответствий; они отделены от основных соответствий точкой с запятой и, как правило, имеют при себе разного рода пояснения, например: в статье довколишній после основного соответствия окружающий приведено с пояснением (преимущественно о местности и населении) окрестный; или: дотепний остроумный; (обнаруживающий сообразительность) находчивый; (язвительный) острый; (умелый) искусный;

если украинское заглавное слово имеет два и больше значений, которые переводятся по-русски неодинаково, то соответствия для каждого значения объединяются в отдельную группу и нумеруются. Все значения украинского двузначного или многозначного слова, кроме первого, имеют при себе, как правило, семантические пояснения или разного рода пометы — стилистические, терминологические и т. п. Первое значение устанавливается путём вычитания из общей суммы значений слова тех его значений, которые имеют при себе пояснения или пометы; иногда объясняется и первое значение. Например, перевод украинского заглавного слова дужка разбит на два семантических раздела: 1) дужка; 2)грам., мат. скобка. Это значит, что все значения украинского слова дужка, кроме значений другого раздела, переводятся на русский язык так, как показано в первом разделе, — русским словом дужка. В статье дощовий 1) дождевой; 2) (обильный дождями) дождливый — все оттенки значения слова дощовий, кроме указанного ремаркой в другом разделе, переводятся словом дождевой;

если украинское заглавное слово имеет два или несколько значений и во всех своих значениях передаётся одними и теми же русскими соответствиями, то, как правило, никакого деления на разделы не делается; например, украинское слово закон, имеющее несколько значений, передаётся одним русским словом закон, потому что в обоих языках семантический объём этого слова одинаков; слово внутрішній во всех своих значениях переводится русским словом внутренний, следовательно, деления на разделы нет и статья оформлена так: внутрішній внутренний. Дальше приведены цитаты, подтверждающие и иллюстрирующие различные значения заглавного украинского слова;

если к одному из значений украинского заглавного слова или его оттенка есть в русском языке ещё и другое соответствие, кроме общего или общих, то оно приводится с толкованием и словом еще (без цифрации); ремарка ещё указывает на то, что первым соответствием передаются все значения и оттенки значений украинского слова, а помещённым_/ после толкования только значения, указанные в толковании. Например: горіх орех; (кустарниковое растение, приносящее плоды — ещё) орешник. Это означает, что все значения и оттенки значений украинского слова горіх переводятся русским словом орех; когда же речь идёт об ореховом кусте, то украинское слово переводится также и русским словом орешник. Ремарка ещё, которая может повторяться несколько раз, связывает слово, перед которым стоит, только с одним первым соответствием или несколькими, стоящими до первой точки с запятой, но не с дальнейшими.

Для иллюстрации и подтверждения отдельных значений или оттенков значений украинского слова (не всегда всех) в Словаре во многих статьях приводятся цитаты из различных источников: из произведений классиков марксизма-ленинизма, из украинских художественных произведений, социально-экономической литературы, научной, прессы и переводов художественной русской литературы. Эти цитаты помещены после всех русских соответствий (равнозначных и синонимов) перед фразеологическими оборотами и иллюстративными примерами; в таком же порядке приведены цитаты в пределах отдельных разделов, если статья поделена на разделы.

Цитаты даны в порядке значений слов (причём при глаголах сначала все с глаголом несовершенного вида, затем все с глаголом совершенного вида), но это не значит, что количество приведённых цитат всегда соответствует количеству значений слова пли указанных оттенков значения.

После соответствий и цитат из источников в некоторых статьях помещён материал такого характера: 1) фразы или меньшие словосочетания для иллюстрации употребления соответствий; они приведены тогда, когда слово имеет несколько соответствий и необходимо для ясности иллюстрировать их употребление; 2) лексические единства, устойчивые словосочетания, фразеологические обороты, идиомы. Этот материал приводцтся в пределах каждого отдельного нумерованного раздела; иллюстративный материал, который не вкладывается в значение разделов, помещается в конце словарной статьи, причём перед ним ставится ромб (ф). Если количество словосочетаний в отдельных разделах или помещённых после ромба небольшое (не больше трёх), то они приводятся в порядке их актуальности* Если фраз много (больше трёх), то они размещаются по алфавиту. Пословицы, поговорки приводятся преимущественно в конце.

4. Принятые в Словаре условные пометы

Омонимы обозначаются арабской цифрой вверху возле заглавного слова.

Отдельные группы соответствий двузначному или многозначному слову нумеруются арабскими цифрами*

Фразеологические обороты, содержащие многозначное заглавное слово с таким значением, которое отличается от всех приведённых раньше в отдельных разделах, отделяются от предшествующей части статьи ромбом (ф).

В фразеологии и иллюстративных примерах употребляется знак (тильда), которым заменяется начальная часть заглавного слова. Краткое заглавное слово всегда печатается полностью.

Знак две точки (..) в середине цитаты указывает на то, что в цитате имеется пропуск, сделанный составителями Словаря. Этот знак поставлен также в цитатах из произведений классиков марксизма-ленинизма в начале или в конце, когда они приведены сокращённо.

В квадратные скобки заключены цитаты-иллюстрации вместе с фамилией автора или названием источника. В квадратные скобки заключено в фразеологических оборотах и -иллюстративных примерах слово (если оно занимает не первое место), без которого и с которым выражение имеет одинаковое содержание; например, написание один [тільки] і єдиний единый и единственный в статье єдиний означает, что украинское один [тільки] І єдиний и один і єдиний переводятся одинаково единый и единственный; написание русского в [хорошем]¹ настроении к украинскому в гуморі означает, что украинское в гуморі можно переводить в хорошем настроении или в настроении. В квадратных скобках напечатаны разные вставки составителей Словаря в цитатах-иллюстрациях.

В круглых скобках напечатаны фамилии авторов и названия источников цитат-иллюстраций. В, фразеологии и в иллюстративных примерах в круглые скобки заключены^ варианты части выражения, например: написание безлюдна вулиця безлюдная _; (пуста я) улица в статье безлюдний означает, что украинское безлюдна вулиця переводится двумямвариантами: безлюдная улица и. пустая улица; написание брати, взйти в дужки брать, взять (заключат з а к л ю ч и т ь) вскобки в статье дужка означает, что украинское брати, взяти в дужки переводится двумя вариантами: брать, взять в скобки и заключать, заключить в скобки. В круглые скобки взято слово в начале фразеологического оборота или иллюстративного примера в украинской или русской части, без которого и с которым выражение имеет одинаковое значение.

Для раскрытия семантики слова, его стилистической характеристики, сферы употребления и т. п. в Словаре даны разного рода пояснительные пометы (определёнными условными сокращениями). Такие пояснительные пометы, как терминологические и номенклатурные, приведены не при всех словах данной категории. Грамматические пометы даны только в случаях необходимости показать падеж имени существительного, род, когда определение его может представлять трудность, число, принадлежность слова к той или иной грамматической категории и т. п. Последовательно обозначены наречия, предлоги, союзы, частицы и междометия. Помета предик, (предикативное наречие) поставлена при неизменяемых словах, употребляющихся только в функции сказуемого, например душно, зоряно. Когда обычное наречие употребляется в значении сказуемого, то при нём даётся в случае необходимости пояснение: в значении сказуемого. Терминологические и номенклатурные пометы при широко употребляемых словах, таких, например, как береза, вівця, гроза, буряк, вишивати и т. п., не ставятся, если нет в них необходимости для разграничения значений слова, омонимов и т. п.

Толкование значений слова и пояснительные пометы, относящиеся ко всему заглавному слову или ко всему ряду их, в частности к глаголам несовершенного и совершенного вида, помещены непосредственно после заглавных слов. Толкования, относящиеся к отдельным значениям и их оттенкам, помещены перед русскими соответствиями. Все пометы, относящиеся только к русским словам, поставлены перед ними, иногда в скобках после них. Пояснения или пояснитель^ ные пометы, помещённые перед русскими соответствиями, относятся ко всем словам до следующего толкования или пометы или до дальнейшего соответствия, отделённым точкой с запятой. Если в отдельных случаях соответствия, между которыми и нет пояснений, разделены точкой с запятой, то это значит, что такие соответствия не тождественны. Помещённые после слова, иногда после выражения, толкования значения или пояснительные пометы заключаются в круглые скобки и относятся только к этому слову или выражению. Указание управления, поставленное после глагола, относится к совершенному и несовершенному виду его.

Стилистические ремарки или те, которые показывают частоту, сферу употребления слова и т. п., при украинских заглавных словах не всегда так же характеризуют русские соответствия, например: голярня уст, парикмахерская, — украинское слово голярня устарелое, русское же соответствие парикмахерская— слово современного языка. Если же русских соответствий к какому-нибудь слову два или больше и они разного стиля или разной сферы употребления, то это показано в Словаре ремарками при русском соответствии, например: вінок венок; поэз., уст. венец, — ремарки поэз., уст. показывают, что русское соответствие венец является словом устаревшим, но употребляющимся в языке поэзии; бранка 1) фолък. полонянка (уст., фолък.), пленница; 2) уст. обл. (рекрутский) набор. В этой статье первое значение украинского слова бранка, известное в фольклоре, переводится двумя русскими соответствиями: устаревшим и фольклорным словом полонянка и словом современного языка пленница.

Толкование значений и пояснительные пометы, как правило, даны только при одном из слов лексического гнезда, если между русскими соответствиями этого слова и других слов гнезда есть полный или почти полный формальный и семантический параллелизм. При других словах лексического гнезда в конце приведены ссылки на слово, имеющее толкование или пояснительные пометы, где и можно найти нужные пояснения, например: безпомилковий безошибочный; (безусловно правильный книжн. — еще) непогрешимый. // безпомилковість, -вості безошибочность; непогрешимость. Ср. безпомилковий. // безпомилково нар. безошибочно; непогрешимо. Ср. безпомилковий; или безповорбтний 1) бесповорбтный; 2) (не подлежащий возврату, невозвратимый) безвозвратный. // безповоротність, -ності 1) бесповорбтность; 2) безвозвратность. Ср. безповоротний 1—2. // безповоротно нар. 1) бесповоротно; 2) безвозвратно. Ср. безповоротний 1—2. Объяснение различия соответствий безошибочность и непогрешимость, безошибочно и непогрешимо нужно искать при слове безпомилковий, а соответствий бесповорбтность и безвозвратность, бесповорбтно и безвозвратно — при слове безповоротний.Помета ср., напечатанная при ссылке на другое слово, относится к одному разделу сложной статьи, помета же Ср. относится ко всей статье (поделённой или но поделённой на разделы).

б. Дополнительные формы и глагольное управление

Заглавные украинские слова в начале словарной статьи и их русские эквиваленты даны в Словаре в начальных формах.

При многих украинских заглавных словах указаны ещё следующие дополнительные формы:

1.     Родительный падеж единственного числа: а) имён существительных мужского рода, имеющих окончания в этом падеже -у, -ю, а не -а, -я; если существительное употребляется с окончанием -у, -ю и с окончанием -а, -я, то в Словаре-указываются обе эти формы, например: апарат (род. апарата, об учреждении апарату) аппарат; б) существительных мужского рода, оканчивающихся на мягкий согласный; в) существительных мужского рода, оканчивающихся на -р; г) существительных с беглым или переходным гласным в основе; д) существительных с переходящим ударением; е) существительных женского рода на твёрдый или мягкий согласный (кров, -ві, доповідь, -ді); ж) существительных среднего рода, оканчивающихся на -а, -я (с суффиксами -ат, -ят, -ен при склонении); з) существительных в форме прилагательного; и) местоимений личных, вопросительных хто, що и производных от них; й) количественных числительных.

2.     Родительный падеж всех существительных, употребляющихся только во множественном числе.

3.  Творительный падеж единственного числа имён существительных жеп-ского рода, не употребляющихся в родительном падеже.

4.  Женский и средний род именительного падежа единственного числа: а) сложных прилагательных на -лиций; б) притяжательных прилагательных и других употребляемых в краткой форме; в) таких местоимений, как чий, весь, мій и т. п.

5.  Первое и второе лицо (в отдельных случаях второе и третье) единственного числа настоящего или будущего простого времени глаголов; для безличных глаголов указывается третье лицо единственного числа.

Во всех случаях отмечается несклоняемость имени существительного и прилагательного.

Дополнительные формы помещены непосредственно после основной формы заглавного слова; указаны они сокращённым написанием: даётся такая конечная часть слова, по которой легко можно установить полную дополнительную форму с её ударением. Если сокращение неудобно вследствие краткости формы, она приведена полным написанием в круглых скобках, причём существительные в таких случаях снабжены пометой род. (родительный падеж). При двух или нескольких словах в заглавной статье, имеющих одинаковую дополнительную форму, последняя приведена только при первом слове. « Управление глагола или отглагольного существительного, если оно одинаково в украинском и русском языках, не показывается в Словаре; если же русское соответствие имеет управление, отличное от украинского заглавного слова, то при русском и часто при украинском слове в круглых скобках указано его управление^ причём при глаголах, помещённых парами (несовершенный и совершенный вид),, управление указано только один раз.

Написание украинских и русских слов согласовано с существующими украинским и русским правописаниями. Если имеются принятые орфографические варианты, то они также даны, например: русские идти и итти, жолудь и жёлудь. В частности русские отглагольные имена существительные на -ние и -нье, которые даются обычно в более распространённой форме на -ниє, в некоторых статьях даны в обеих этих формах для доказательства наличия последних в современном русском языке, например: при украинском: слове буркотання дано бурчание, бурчанье; урчание, урчанье и др.

*

Над составлением Т тома Словаря работали научные сотрудники Института языкознания Академии наук Украинской ССР: кандидат филологических наук М. Ф. Бойко, кандидат филологических наук П. И. Горецкин, кандидат филологических наук Е. П. Дорошенко, кандидат филологических наук Б. И. Зданевич, член-корреспондент АН УССР И. Н. Кириченко, кандидаг филологических наук С. Ф. Левченко, младший научный сотрудник В. Г. Ма-риниченко.

Над подготовкой материалов для Украинско-русского словаря, его техническим оформлением и корректурой работали лаборанты Института языкознания Академии наук Украинской ССР: О. И. Коваленко (руководитель группы),. Н. П. Дзятковская, Ш. Г. Крендель, Л. П. Мостицкая» В. А. М я г к а я, В. А. Н о с е н к о, Н. Е. П о л о н с к а я, А. И. С а в-расова и др.

Скачать Украинско-русский академический словарь в 6 томах / Завантажити Українсько-російський академічний словник у 6 томах

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 1

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 2

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 3

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 4

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 5

Скачать Украинско-русский академический словарь Том 6

ВІД ПРИРОДНИЧОГО ВІДДІЛУ.

Словник Природничої Термінології, щодо будови своєї, чималою мірою одрізняється од решти словників, що їх опрацьовують різні секції Природничого Відділу. Інші словники мають за свої завдання не тільки подати проекти правильної термінології, а й усистематизувати ввесь термінологічний матеріал, що стосується цієї або тієї науки, подаючи, по змозі, всі синоніми та посилаючись на дже­рела, щоб тим самим дати змогу далі поліпшувати термінологію.

Цей словник має на оці передусім суто практичні потреби. Його призначення бути «довідною книгою» для широких кол нашого громадянства, що потребує певної термінології не тільки з якоїсь вузької спеціяльности, але й термінології з усіх наук, що з ними маєш справу в практичному житті. І Відділ, і впорядник словника мали на оці передусім широкі кола наших освітніх робітників, які в щоденній роботі своїй натрапляють на великі термінологічні труднощі. Тож, як це визначає і впорядник у своїй передмові, у цьому словнику не подано синонімів, а тільки один найвлучніший термін — на думку як самого впорядника, так і відповідних Секцій Відділу. Треба відзначити, що активну участь в роботі над цим словником брали всі Секції Відділу, готуючи до нього матеріял, та також посилаючи своїх представників на спільні наради, що на них переводилося погодження термінів.

На самому початку роботи були великі розбіжності у термінах, що їх подавали різні Секції. Треба було потратити чимало енергії й часу на те, щоб погодити всі ці розбіжності й дійти до одного якогось терміна. Робота над цим словником дала актуальний привід до переведення погодження термінології не тільки в середині самого Природничого Відділу, але й з иншими Відділами ІУНМ.

Хоч словник цей з невеличкого словника, як це було в плані Відділу, коли Відділ заходився коло його опрацювання, розрісся в чималу книгу, а проте Відділ свідомий таки того, що не всі терміни широкого вжитку знайшли собі в ньому місце. Прогалини, що в ньому є, Відділ постарається заповнити в можливих нових виданнях цього словника, а поки що — звертається до всіх зацікавлених з проханням: надіслати до Відділу свої уваги, щоб їх можна було використати в дальшій роботі над природничою термінологією.

Голова Відділу академік Я. Тутковський.

Секретар Ф. Калиновий.

ПЕРЕДМОВА

Робота над українською термінологією в І. У. Н. М. до останнього часу відбувалася в напрямі опрацювання Секціями термінів з окремих галузей знання, а погодження цих термінів можна сказати що й не було. Деякі з тих термінів, що їх опрацювали Секції, хоч і були з вужчого, секційного погляду, влучні, поза межами Секцій втрачали, проте, частину своїх добрих ознак, їх не можна було застосувати до широкого вжитку, бо вони не віддавали всіх відтін­ків певного чужомовного терміна, або й однаковим українським термінам надавано значень різних чужомовних термінів. Широкі кола наших освітніх робітників, що в своїй щоденній роботі потребували термінів з різних галузей природознавства, не могли через те задовольнити своїх потреб; на перешкоді було ще й те, що потрібні їм терміни було розкидано по різних термінологічних словниках.

Президія Природничого Відділу ІУНМ давно відчувала ненормальність цього і з тієї причини, на засіданні 6 VII1923 р., ухвалила доручити мені упорядкувати Словника Природничої Термінології, що охопив би принаймні найголовніші терміни, по змозі, з усіх галузей природознавства.

Спочатку була думка скласти невеличкого словника, що його розмір можна було-б поширити в наступних виданнях, та вже на початку роботи виявилося, що терміни однієї галузи були краще опрацьовані проти инших з випадкових причин, а в деяких галузях зовсім не були опрацьовані навіть основні терміни. Отже, щоб таки здійснити думку про впорядкування словника, довелось починати з організації роботи в деяких Секціях. Зрозуміло, що без коштів важко було за малий час зробити намічену роботу; брак коштів на початку роботи спричинився й до нерівномірної роботи окремих Секцій.

Тільки останніми часами, коли Народній Комісаріат Освіти приділив кошти на цю справу, можна було прискорити упорядкування словника; проте, не відсуваючи терміну закінчення, не було змоги усунути повних хиб щодо кількости основних термінів з різних галузей природознавства. Ці обставини спричинилися до того, що словник не певний: у ньому нема деяких основних термінів з одних галузей, хоч з инших галузей є терміни, сказати б, другорядні. Здавалося б, що цьому можна запобігти, принаймні викинувши ті терміни другорядного значення. Але я вважав, що упорядкування цього словника має два завдання: дати широкому споживачеві української природничої термінології зібрані до купи терміни з різних галузей Природознавства і одночасно підбити підсумки тій роботі, що її зробили Секції Природничого Відділу на той час, коли я взявся впорядковувати опрацьований у Секціях матеріял, —і тим самим погодити спільні (поміжсекційні) терміни.

Щоб умістити в словнику, по змозі, ввесь опрацьований тоді у Секціях матеріял, я містив окремо речівники й прикметники там, де вони не складаються в певний термінологічний зворот; коли зложений російський термін віддається одним українським словом, або якщо слово-термін російський віддається кількома українськими словами, такі терміни подано в словнику; де російський прикметник має різні значення як до якої галузи природознавства, там дано кільки українських прикметників, при чому — в кожному відтінено його значення і в дужках зазначено ту галузь природознавства, до якої даний термін мав бути застосований, або зазначено, з яким речівником треба його вживати.

У словнику подано тільки ухвалені (рекомендовані від Секцій до вжитку) терміни, а синоніміки не наведено. Щодо хемічної термінології, то тут зроблено виняток з таких ось причин: Хемічна Секція ухвалила покласти в основу української хемічної термінології та номенклатури нові принципи, що наблизили-б нашу хемічну термінологію до міжнародньої й усунули ту неусталеність та плутанину, що в ній досі панувала. Принципи цієї нової хемічної термінології в термінологічній літературі на Україні ще не відомі, отож з цієї причини дозволю собі коротко їх тут подати.

Як основу для назов хемічних елементів узято латинські назви, при чому латинське закінчення — іит віддається українським iй, а латинське закінчення — ит зовсім відкинули; так ось: Magnesium— магнезій, Barium—барій, Вrотит — бром і т. д. За виняток правлять ті елементи, що їх назви вже здавна уживають в українській мові,— напр., золото, вуглець, живе срібло, оливо, цина, фосфор, платина, нікель, арсен, хром тощо.

Як основу назов бінарних сполук узято латинський пень, байдуже, чи до складу сполуки входить елемент із українізованою чи з неукраїнізованою назвою, з додатком до нього закінчення — ід або ид, як до попереднього приголосного; отже бінарні сполуки з хлором, бромом, киснем, сіркою, вуглецем, згідно з правописом чужих слів в українській мові, дістають відповідні назви: хлориди, броміди, оксиди, карбіди. Називаючи якусь сполуку, слід уважати на кількість атомів певного елементу; напр., FeCl₃ — залізовйй трихлорид, Fe₂0₃ — двозалізовий триоксид, Na₂0 — двонатрійний оксид.

В основу назов солей узято латинський пень від назви центрального атому в аніоні з закінченням іт (—ит) для нижчої та ат — для вищої валентности. Якщо більша різноманітність валентности — для найнижчої додається приросток — гіпо, а для найвищої — пер. Називати солі треба аналогічно як і бінарні сполуки; напр.: Fe₂(SO₄)₃— двозалізовий трисульфат, FeS0₄ — залізовий сульфат, Са₃(Р0₄)₂ — трикальційний двофосфат, Na₂HP0₄ — двонатрійний гідрофосфат, і т. д.

Кислоти називають за назвою відповідних солей, додаючи закінчення — на, напр.: H₂S0₄ — сульфатна кислота, Н₈С0₈ — карбонатна кислота, НСl —хлорицна кислота.

У звязку з наведеним раніш, частина хемічних термінів за новою системою одрізняеться од тих, які давніше Хемічна Секція ухвалила для 1-го видання словника хемічної термінології, що його упорядкувала О. Курилова; а що в українській хемічній літературі є терміни старої системи, то я уважав за доцільне подати в словнику й стару термінологічну систему (ці терміни в словнику друковано курсивом) поруч із новою (друковано звичайним шрифтом). При назві елементів поставлено перед знаком його порядковий номер, що вказує за сучас­ними поглядами на число електронів, які обертаються навколо позитивно наснаженого атомового ядра.

По тому як словник був упорядкований, його дано було на філо­логічну редакцію 0. Куриловій.

У словнику коло речівників форму родового відмінку подано там, де вона може викликати сумнів; подекуди, де форму родового відмінку дано не в закінченні, а цілим словом, там вона стоїть у дужках; коло слів ніякого роду на а, я — стоїть н. (тобто — ніякий p.), одзначаючи належність даного слова не до речівників жіночого роду, а — до ніякого.

Терміни словника пронумеровані для покажчиків українського та латинсько-німецького; число коло терміна в покажчику вказує на відповідне місце терміна в словнику.

Всім, хто допоміг мені в роботі над цим словником, а найбільше О. Куриловій за переведену філологічну редакцію та за цінні мето­дологічні вказівки, —висловлюю глибоку подяку.

Завантажити / Скачати Словник Природничої Термінології

Скачать / Завантажити том 1

Скачать / Завантажити том 2

Скачать / Завантажити том 3

Русско-украинский словарь в трёх томах, издаваемый Институтом языкознания имени А. А. Потебни АН УССР, призван удовлетворять многообразные потребности языковой практики украинского народа, возникающие в процессе коммунистического строительства. Конкретная задача словаря — служить пособием при переводе на украинский язык литературы разных жанров и стилей, а также правописным и акцентологическим справочником. Он будет полезен и представителям других народов СССР, в частности тем работникам науки и культуры, которые в своей деятельности соприкасаются с украинским языком. Словарь должен помочь также в деле изучения русского и украинского языков, их братской взаимосвязи, содействовать дальнейшему развитию украинского литературного языка.

В общей сложности словарь содержит около 120 тысяч русских слов с переводом их на украинский язык, обширную фразеологию и иллюстративные примеры перевода отдельных словосочетаний русской речи.

Понятно, что даже трёхтомный словарь не может охватить весь лексический запас русского языка и дать его исчерпывающий перевод на украинский язык. В словаре помещена прежде всего основная, наиболее употребительная лексика и фразеология современного русского литературного языка. Слова и фразеологические обороты устаревшие или архаические включены в словарь в ограниченном количестве — только те, которые необходимы для понимания русской классической литературы и встречаются в различном стилистическом применении в современной практике русской художественной литературы, публицистики и науки. В ещё большей мере это относится к областной лексике: в словаре представлены только распространённые в русской письменной и разговорной речи областные слова и обороты. Словарь содержит большое количество научных терминов, терминов культуры и искусства, встречающихся в прессе и художественной литературе. Узкоспециальные термины и номенклатурные слова отдельных отраслей науки, искусства, техники в словарь не вносились. Из географических названий и собственных имён в словаре приводятся только наиболее употребительные.

Материал для украинской части словаря отбирался с таким расчётом, чтобы как можно шире охватить лексику и фразеологию современного украинского языка, раскрыть особенности его грамматического строя. Вместе с тем в этой части словаря наиболее полно использована живая речь народных масс Украины (в частности, широко известные областные слова и выражения) и украинское языковое наследие, которые обогащают современный литературный язык лексикой и фразеологией.

Лексикой и фразеологией словарь пополнялся не за счёт помещения всех потенциально возможных форм, а путём введения живых, актуальных, широко употребительных, реально существующих в русском и украинском языках слов. Так, например, из причастий и глаголов страдательного залога, употребляющихся в украинском языке не так широко, как в русском, в словарь включены только засвидетельствованные украинскими лексикографическими источниками или в достаточной степени представленные в лексической картотеке Института языкознания; дистрибутивные глаголы (в словаре с пометой мног.), теоретически возможные от большинства глаголов украинского языка, тоже приведены (в качестве соответствий к русским глаголам совершенного вида) в зависимости от того, как они представлены в источниках.

Главными источниками, использованными при отборе лексики, фразеологии и иллюстративных примеров для настоящего словаря и при переводе их на украинский язык. VI были: Русско-украинский словарь (М., 1948); Словарь современного русского литературного языка (тт. 1—17, М.—Л., 1948—1965); Словарь русского языка в четырёх томах (М., 1957—1961); С. И. Ожегов, Словарь русского языка, издание четвёртое, исправленное и дополненное (М., 1960); Украинско-русский словарь (тт. I—VI, К., 1953— 1963); Словарь української мови за редакцією Б. Д. Грінченка (тт. І—IV, К., 1908—1909) и другие. Кроме того, в качестве справочного материала были использованы различные общие и специальные русские и украинские словари и пособия.

Обработке материалов словаря, пополнению его лексикой и фразеологией украинского языка в большой мере содействовало значительное оживление лексикографической работы на Украине в последние годы, в частности: создание в Институте языкознания АН УССР лексической картотеки, фонды которой сейчас превышают четыре миллиона карточек, издание на ее базе шеститомного Украинско-русского словаря и составление многотомного Словника української мови (толкового), издание Української радянської енциклопедії, многих русско-украинских терминологических словарей и ряда других работ.

При составлении словаря были использованы также лучшие русско-украинские словари прошлых времён, которые содержат значительные лексические и фразеологические запасы украинского языка.

Так, например, из больших по объёму дореволюционных словарей заслуживает внимания Словарь русско-украинский М. Уманца и А. Спилки (М. Комара), изданный в 1893 — 1898 и переизданный в 1925 году. Словарь ориентировался на лексические богатства центральных языковых массивов Украины, что содействовало выработке, распространению и закреплению в языке единых литературных норм, хотя он и отличался неполнотой словника, некоторыми неточными переводами, наличием узкодиалектной и архаической украинской лексики и т. п.

После Великой Октябрьской социалистической революции потребность как в терминологических, так и в общеязыковых русско-украинских и украинско-русских словарях стала очень острой. В связи с этим в 1917—1930 годах на Украине было издано много новых и переиздано несколько дореволюционных словарей такого типа. Однако эти словари преимущественно не имели большого значения, поскольку их составители часто избегали новых слов и выражений, которыми обогатился словарный состав русского и украинского языков, слов, общих для русского и украинского языков, вводили искусственные слова, раритеты и т. п.

Ввиду того что для удовлетворения потребностей неуклонного разностороннего развития украинского народа крайне необходимы были словари с широким охватом материала и с глубокой его разработкой на научных началах, Украинская академия наук в 1924 году начала издание четырёхтомного Русско-украинского словаря (с 1924 по 1933 год вышло шесть выпусков, от А до пячение). В этом словаре собран большой лексический и фразеологический материал из художественной литературы и записей народного творчества. Как позже отмечал академик АН УССР Л. А. Булаховский, «для своего времени этот словарь Академии был плодом большой работы серьёзных знатоков украинского языка и во многом, хотя, конечно, и не во всём, мог пригодиться для создания на заложенной в нём основе чего-нибудь лучшего». Основным недостатком этого словаря было то, что в нём отсутствовали многие русские слова, прежде всего лексика советского времени; кроме того, для него характерны были архаизация украинского литературного языка, наличие многих диалектизмов, недостаточное семантическое и стилистическое разграничение украинских соответствий, приведённых к русскому слову, и т. п.

Положительным явлением в развитии послеоктябрьской украинской лексикографии был Русско-украинский словарь Института языкознания АН УССР, изданный в 1937 году, однако и он не мог обеспечить необходимой полноты и разнообразия материала, не удовлетворял лексикографическим требованиям в отношении перевода оттенков и даже отдельных значений слова.

Важным трудом, созданным на основе достижений как русской, так и украинской лексикографии, является Русско-украинский словарь, изданный в 1948 году под редакцией выдающихся украинских лингвистов академиков АН УССР М. Я. Калиновича, Л. А. Була- ховского и М. Ф. Рыльского. Он сыграл значительную роль в культурной жизни страны, в широкой языковой практике народа, в деле перевода на украинский язык произведений классиков марксизма-ленинизма, публицистических и художественных произведений дореволюционных и советских писателей, содействовал нормализации украинского литературного языка. В целом положительно оценивая этот словарь, широкие круги общественности нашей страны в то же время отмечали в нём ряд недостатков, ошибок и упущений, в частности: пропуск некоторых актуальных слов и фразеологических оборотов русского языка и широко употребляемых украинских соответствий к отдельным русским словам, VII внесение в словарь слов узкого употребления, а также слов, не свойственных украинской языковой практике, неточный перевод, недостаточная стилистическая дифференциация русских заглавных слов и украинских соответствий, отсутствие стилистических помет при многих словах и т. п. К тому же Русско-украинский словарь 1948 года в русской части базировался в основном на Толковом словаре русского языка под редакцией проф. Д. Н. Ушакова (М., 1935—1940), во многих моментах уже, безусловно, устаревшем.

Составители и редакторы Русско-украинского словаря в трёх томах стремились отобразить в нём богатства языка украинского народа, новые качества, выработанные украинским языком в советский период своего развития, создать такой словарь, где украинские соответствия к русским словам были бы наиболее точными в семантическом и стилистическом отношении.

В целом как в русской, так и в украинской части словарь носит нормативный характер, ставя себе задачу раскрыть подлинные значения слова, указать круг его употребления, его выразительные оттенки, правописание, ударение. В тех же нормативных целях в словаре, сверх того, в более трудных случаях даны грамматические указания, как образуются формы отдельных имён и глаголов украинского языка.

Русско-украинский академический словарь в 3 томах / Російсько-український академічний словник у 3 томах

Скачать / Завантажити том 1

Скачать / Завантажити том 2

Скачать / Завантажити том 3

]]> http://slovnyky.org.ua/?feed=rss2&p=22 0 http://slovnyky.org.ua/?p=16 http://slovnyky.org.ua/?p=16#comments Thu, 31 Dec 2009 15:02:04 +0000 admin http://slovari.wordpress.com/?p=16 Скачать Русско-украинский словарь (Завантажити Російсько-український словник) Жайворонка

Изменения, которые произошли в лексическом составе русского и украинского языков за последние десятилетия, а также общественные запросы, возникающие в этой связи, делают актуальным издание по возможности полного Русско-украинского словаря (далее — Словарь), который предусматривает: 1)  оптимально обновлённый и максимально дополненный словник русской лексики; 2) синхронную украинскую часть (в плане соответствия значений слова, его акцентуационных, словоизменительных, словообразовательных, грамматических и стилистических характеристик, порядка подачи лексических эквивалентов,  соблюдения границ их вариативности и т.п.); 3) расширенный иллюстративный корпус Словаря (за счёт актуальных свободных, образных, лексикализированных и  терминологических словосочетаний, а также паремийного материала).

Предлагаемый вниманию читателя Словарь подготовлен на началах и технических принципах, сложившихся в украинской переводной лексикографии на протяжении многих десятилетий ее развития. При этом авторы Словаря творчески учитывали как процессы становления самого объекта описания, так и  достижения лингвистической практики за последние тридцать лет (со времени выхода в свет академического “Русско-украинского словаря”. — Т. 1—3. — К.: Наук, думка, 1968—1970, на принципах которого  основывается данное издание).
Словник предлагаемого справочника пополнен лексическими единицами: (а) которые не были включены в предыдущее академическое издание или стали общеупотребительными только в последнее время, напр.: акваланг {-ист), анаша, безотходный, беспредел,  генофонд, героин, гуманизация, гуманоид, дизайн(-ер), дискета, евро,  запрограммированный (-ность), импичмент, инновация,  кикбоксинг, круиз, ксерокс, лазер, лосьон, лоуренсий,  магнитола, марихуана, маркетинг, пицца, популизм, прессинг, рэкет (-йр, -йрский), сиюминутный, скейт, слайд, спонсор, транквилизатор, уфология, эквалайзер и многие другие; (б)  которые являются производными в пределах тех или иных словообразовательных гнёзд, напр.: абсолютизация (от абсолютизироваться), автомобильчик (от  автомобиль), адаптационный (от адаптация), адаптивность (от адаптивный), амфибийный (от амфибия); (в)  которые являются производными грамматическими  формами (в этой связи в Словаре значительно расширяется круг форм степеней сравнения прилагательных и наречий, страдательных и возвратных глаголов,  причастных форм и т. п.); (г) которые являются  композитами с префиксоидами типа авиа…, авто…, агро…, астро…, аудио…, био…, видео…, гео…, гидро…, кино…, микро…, много…, одно…, паро…, перво…, поли…, радио…, само…, стерео…, теле…, электро… и т. п.; (д) которые дополняют круг юкстапозитов, то есть сложные слова, пишущиеся через дефис (в частности,  незафиксированные ранее лексемы с компонентами Альфа-, арт-, бета-, гамма-, бизнес-, бит-, гала-, рок- и др.; слова со значением цветовых оттенков, которые не вошли в предыдущее издание: бледно-голубой,  бледно-жёлтый, блёкло-лиловый, блёкло-синий,  густо-чёрный и др.; слова типа аварийно-сигнальный, аварийно-спасательный, бал-маскарад, взаимно-возвратный, гуси-лебеди, диван-кровать,  кресло-кровать, литературно- критический (-музыкальный), матч- реванш, организация-разработчик и др.); (е) наконец, многочисленные лексические  единицы, существенно дополняющие отдельные  тематические группы слов: названия народов, народностей, племён; наименования людей по их местожительству; наименования денежных, метрических и других  единиц измерения; специализированную лексику отраслевых терминосистем — авиации, автодела, астрономии, биологии, генетики, геологии, делопроизводства,  информатики, медицины, мифологии, политологии, психологии, религии, спорта, телекоммуникации,  теологии, уфологии, фармацевтики, финансового дела, экологии, экономики, этнологии и т.п.

Украинская часть Словаря ориентирована на  актуализацию традиционных (часто забытых) украинских соответствий, вынесение их на первое место и уточнение при них тех или иных помет, напр.:  ассортимент асортимент; (товаров — ещё) вибір, -бору. Наряду с общеупотребительными соответствиями-заимствованиями приводятся исконные эквиваленты, напр.: азАрт азАрт, -у, зАпал, -у; Армия Армія, військо; армеец армієць, -йця, військовик, -А; армейский армійський, військбвйй; атеист атеїст, безбожник, безвірник; атеистка атеїстка, безббжниця, безвірниця; гангрена мед. гангрена, вогнёць, -ю. Особое внимание обращено на украинский перевод  ботанической и медицинской номенклатуры. Как правило, исконные соответствия (народные названия) стоят в Словаре в одном ряду с заимствованиями без каких-либо ограничительных помет, напр.: Арника бот., фарм. Арніка, чАрник, -у, барАнка, Ангельське зілля; астрагал бот. астрагАл, -у, богорбдишна травА, ббжі ручки (-чок), котики, -ів (мн.), перелёт, -у; Астма мед. Астма, ядуха, дихавйця; гамамелис бот. гамамеліс, -у, відьмин горіх, зимоцвіт, -у, чарівнА ліщина. Добавляются  исконные соответствия-синонимы, которые по  различным причинам не включались в предыдущее издание, напр.: ансАмбЦль в разн. знач. ансАмбль, -ю; (вокально-инструментальный — ещё) гурт, -у;  При этом учитываются советы известных украинских переводчиков и  лексикографов (М. Рыльского, А. Пидсухи, В. Дубровского, Г. Голоскевича, О. Изюмова, С. Караванского и др.) в отношении целесообразности подачи к отдельным  русским и иноязычным лексемам оригинальных украинских соответствий типа: наличка, наліпка (до ярлык), відсебеньки, відсебешник (до отсебятина), самовразливий (до мнительный), роздягальня (до гардеробная), очевидь (до явь) и многие другие. Считаем также  продуктивными вариантами украинские  соответствия-прилагательные с суффиксами -уват-(-юват-) к русским  композитам с компонентами -видный, -образный,  ср.: гроздевидный гронуватий, гронкувйтий;  гноевидный (гноеподббный) гноюватий; яйцевидный (яйцеобразный) яйцюватий; языкообразный язикувагий и т.п.
Не менее продуктивными являются украинские отглагольные существительные-соответствия на -бвання к русским именным лексемам на -ка со значением  ”результат, следствие, способ действия”, ср.: ассигнбвка (действие) асигнування; (средства) асигнбвання; грунтовка (действие) ґрунтування; (следствие) ґрунтування; штамповка (действие) штампування; (изделие) штампування и т.п.
Предпринята попытка унификации украинских причастных форм действительного залога, ср.: абсорбирующий прин. який (що) абсорбує и т.п.; прил. абсорбційний, для абсбрбції; адаптирующий прин. який (що) адаптує (пристосбвує); прил. адаптаційний, адаптувальний и т.п. В Словарь не включены соответствия, вышедшие из употребления или не  рекомендованные к употреблению, напр.: офіціальний (и производные), принципіальний (и производные),  вищестоящий, нижнестоящий, компонент внутрі- в  многочисленных композитах и др. Обновление украинской части Словаря осуществлялось с ориентацией на  Лексическую картотеку Института украинского языка НАН Украины, а также нормативные словари и  справочники различного типа.
Экземплификация, или иллюстрирование  заглавного слова, демонстрирует, в каких типических языковых контекстах функционирует та или иная лексема. В качестве иллюстраций в Словарь широко включаются свободные, терминологические, лексикализированные и образные словосочетания (частично — паремии), прежде всего общеупотребительные или такие,  которые могут представлять трудности для перевода, напр.: перерезать пополам переполовинювати; перестать  сердиться пересердитися и многие другие.
Словарь включает астрономические,  астрологические, мифологические и культовые собственные имена, часто имеющие переносное значение и употребляющиеся в стойких словосочетаниях.
Географические названия, собственные имена людей, аббревиатуры (за исключением сложносокращённых слов) в Словаре не представлены. Украинская часть Словаря ориентирована на нормы и правила последней редакции “Украинского правописания” 1993). Словарь носит нормативный характер, что достигается таким подбором языковых единиц в обеих его частях, которые бы по возможности отражали целостную языковую систему с учётом словообразовательных,  словоизменительных, акцентуационных, грамматических, стилистических и контекстуальных характеристик общеупотребительного лексического материала обоих  языков.

В.В.Жайворонок,
доктор филологических наук,
профессор

Скачать Русско-украинский словарь (Завантажити Російсько-український словник) Жайворонка

Зважаючи на гостру потребу російсько-українського словника на Україні, коли в основу державного будівництва покладено принцип українізації державного та громадського життя, Видавництво „Шлях Освіти“ (тепер „Червоний Шлях“) при Народньому Комісаріяті Освіти влітку минулого 1923 р. запропонувало Постійній Комісії для складання словника живої української мови при Українській Академії Наук виготувати рукопис практичного російсько-українського словника, скористувавши той величезний лексичний матеріял (у картках), що призбирала Комісія за декілька років своєї праці. Бажання Вид-ва було одержати словник як-мога швидче, а тому і розмір його мав бути обмежений – в проекті було 40 друк, аркушів звичайного корпусу. Коли-ж у процесі оброблення матеріялу виявилося, що такий розмір словника не дав спромоги широко використати призбираний матеріял і що це безперечно позначиться на вартості самого словника, то Вид-во, розуміючи, що словник, а надто практичний, тим більшу матиме вагу, чим більше він задовольнятиме потреби сьогочасного моменту в державному і культурному житті на Україні, дало свою принципову згоду на збільшення розміру початого вже словника*). Увесь-же словник вирішено було поділити на чотири томи (І т.: А – Ж; II: З – Н; III: О – П; IV: Р – Я), щоб як-найшвидче випускати в світ виготовлювані частини. Що-правда, в ході роботи виявилося, що виготовити цілий словник протягом того часу, як спочатку гадала була Комісія, – це річ неможлива. Словник матиме понад 90 друк. петитних аркушів (по 106.000 літер в аркуші), тоб-то по-над 250 звичайних друкарських аркушів. Редакційні-ж сили Комісії були дуже обмежені: вони складалися з трьох її постійних членів-редакторів, згаданих у заголовку, та з головного редактора акад. А. Е. Кримського. Вид-во „Червоний Шлях“ із свого боку робило все можливе, щоб прискорити працю, і не відмовлялося від додаткових витрат, щоб сього досягти. Так, на пропозицію Вид-ва, для допомічної роботи, а саме, для перегляду і використання карткового матеріялу і для першого його оброблення закликано було до безпосередньої участи в праці в лютому 1924 р. кільканацятеро співробітників; з-по-між них активнішу участь узяли: С. О. Буда, Є. К. Волошин, В. П. Тутківський, К. Т. Туркало, П. В. Шуба, Є. М. Марковський (всі – починаючи вже з ІІ-го тому, опріч В. П. Тутковського, що брав допомічну участь і в I-му томі). А щоб полегшити дуже важку працю головного редактора акад. А. Е. Кримського, запрохано було до праці в квітні місяці 1924 р. ще й другого головного редактора акад. С. О. Єфремова, якому доручено було остаточне редагування III-го та ІV-го т. т. Складаючи „Російсько-Український Словник“, Комісія мала перед собою два головні завдання: 1) дати відповідний потребам часу реєстр слів російських і 2) вичерпати як-мога глибше багаті і мало ще досліджені лексичні скарби української мови. Виявилося, що це річ не легка, і вже I-й том це довів. Для реєстру російських слів використані були цілком „Русско-французский словарь“ Макарова, „Полный словарь русскаго и польскаго языка“ Дубровського і „Словарь росийсько-український“ М. Уманця і А. Спілки (Львів 1893); окрім того, підчас роботи, систематично бралися до уваги „Словарь“ Даля і „Словарь русскаго языка“ Рос. Акад. Наук, Проте, доводиться відзначити, що всі російські словники своїм реєстром слів страшенно застаріли. Величезного числа слів, широко вживаних у живій мові освічених шарів суспільства, в них немає: для прикладу можна згадати, хоч-би те, що в Рос. Акад. словникові нема слова „Ведомственный“, а у Даля нема таких слів, як „Заполнять“, „Обслуживать“ і т. д.; в обох словниках нема, таких слів, як „Безпартійний“ і т. п. Ще-ж до того „Словарь рус. яз.“ Рос. Академії не доведено й до половини (останній випуск, що був у розпорядженні Комісії, це 1-й вип. V-го тому – початок літеря „Л“, а III-го тому – „И“ – теж тільки 1-й вип., що вийшов уже в світ). Неповністю російських словників, навіть Даля та Академічного, і нашою безпосередньою від них залежністю доводиться пояснити цілу низку недоглядів у нашому „Рос.-укр. Словнику“. Иноді, знов, недогляди могли траплятися й попросту з причин механічних, а саме через те, що ввесь реєстр довелося укладати в тому порядкові, якого вимагає новий російський правопис; отже якась картка із словом, що починалося, наприклад, з „Без“ або „Обез“, а тепер пишеться Бес, Обес, могла бути вийнята з старого свого місця, але через недогляд – не попасти на новітнє. Всі такі недогляди, наскільки вони виявляться тепер-таки, будуть виправлені в додатках у кінці І
І-го та ІV-го томів. Щодо другого свого завдання, а саме – контингенту слів українських, то Комісія була в кращих умовах супроти всіх своїх попередників на полі української лексикографії. Протягом п’ятьох років свого існування при Українській Академії Наук Комісія призбирала по-над 700.000 карток (з-по-між них укр.-російських близько 350.000, рос.-українських близько 400.000). Звичайно, що це тільки початок докладного та систематичного дослідження та обізнавання з українською лексикою, потрібною для великого академічного словника української живої мови, але як рівняти з тим матеріялом, що мали попередні (пильні й заслужені) працівники на полі української лексикографії (маємо на увазі „Словарь української мови“ Б. Грінченка, та згадуваний уже „Словарь“ Уманця та Спілки), то жаден ще словник, чи то українсько-російський, чи то російсько-український, не мав такого контингенту слів українських. Щоб дати наочне уявлення про це, досить згадати, що ввесь словник Б. Грінченка, розписаний слово за словом на картки, дав 108.950 українських карток, а матеріяли для „Російсько-українського Словника“ Комісії складалися, як уже згадано, мало не з 400.000 карток, тоб-то їх стало-б на словник що-найменше утричі більший від словника Грінченкового. Головна вага нашого нового „Російсько-українського словника“ полягає, на думку Комісії, в тому, що він використовує більш-менш повно: а) лексику художньої літератури української за останні 50 – 55 років**) (в „Словнику“ Грінченка вона використана тільки до 1870 року); б) етнографічні видання; в) твори наукові, критичні та публіцистичні переважно найближчих двох десятиліттів; з останніх найбільше матеріялу дали публіцистичні та критично-літературні твори акад. С. Єфремова. Чимало матеріялу дали й записи нових слів з народніх уст (по-над 12.000 карток), із сучасної преси, художньої літератури та живої мови української інтелігенції. З народніх записів на першому місці треба згадати збірку Голови Комісії акад. А. Е. Кримського з словами, протягом багатьох років записуваними в Шевченківському повіті, на Звиногородщині. Чимало таких записів, пороблених в різних місцях України подали до Комісії її співробітники-кореспонденти, а також сами члени і постійні співробітники Комісії, що робили їх підчас своїх літніх командируваннів. Докладніше про це згадано в „Звідомленні Української Академії Наук за 1923 рік“ (див. ст. 49 – 55 „Звідомлення“). Звичайно, що подавалися в словникові не всі українські переклади до якогось слова. Практичний характер Словника вимагав деякого обмеження, отже вузьких провінціялізмів до Словника не заводжено, а коли часом і роблено винятки, то всі такі слова позначено скороченням „пров.“, „диал.“ („провинциализм“, „диалектизм“). Таким чином „Російсько-український словник“ цей в українських своїх перекладах живовидячки відбивав той великий поступ, що зробила українська літературна мова протягом останніх десятиліттів, а надто останніх років, коли вона сталася органом широкого культурного і державного вжитку. В цьому редакція вбачає найбільшу вагу цього словника супроти попередніх, що обмежувалися мало не на самому етнографічному матеріялі та на словах давнішої художньої (теж переважно народницько-етнографічної) літератури. Щодо термінологічного матеріялу з різних паростей знання та техніки, то, розуміється, Словник більш-менш обмежується термінами ширшого – загальноосвітнього – значіння, наскільки такі терміни заведені були й до реєстрів инших згаданих вище словників „Русско-французскаго“ Макарова, „Русско-польскаго“ Дубровського, то-що. Докладне розроблення української термінології – завдання спеціяльних словників, і ще вимагає воно над собою довгої праці. В деякій мірі такі спроби зібрати й дати наукову термінологію для тієї або иншої галузи знання вже опубліковано – в серії тих словників (проєктів), що їх почали видавати термінологічні комісії колишн. Наукового Товариства в Київі, а далі Інститут Української Наукової Мови при Українській Академії Наук. Що до такого, вже опублікованого матеріялу, то (побільше в зазначених вище межах) Комісія брала його до уваги і використовувала-з повною обережністю та критичністю. Що-ж до ботанічної та зоологічної номенклатури (а надто першої), то спочатку була думка обмежити цей матеріял до minimum’y, залишивши тільки назви ширше відомих рослин та тварин. Річ у тім, що в цій царині доводиться констатувати страшенну нерозробленість та хаотичність не тільки в українській, але і в російській мові; це завдає дуже багато трудн
ощів і дає раз-у-раз сумнівні наслідки. Проте, наскільки цей матеріял увійшов уже до попередніх словників Уманця і Грінченка, що скористували відповідні праці Анненкова, Роговича та инш., настільки подано їх і в нашому Словникові. Але-ж той, кому доведеться цим матеріялом користуватися, хай пам’ятає, що українська ботанічна та зоологічна номенклатура мало ще розроблена і встановлена і що в зіставленнях її з російською (теж не зовсім розробленою) номенклатурою може бути дуже багато непевного і навіть помилкового. Що до системи та порядку перекладів, то в Словникові російське слово здебільшого перекладається не одним-однісіньким словом, а цілою низкою слів українських, котрі почасти становлять точні його переклади, а почасти з’являються близькими синонімами. Порядок для розміщення українських синонімів – такий, що після кожного російського слова подається попереду те українське слово, котре найбільше вживається в літературній українській мові і найближче віддає собою точний зміст російського слова. Далі наводяться українські синоніми рівнозначні з попереднім словом, але не такі часті в повсякчасній мові. Далі, знов, ідуть спеціяльні відтінки. Таким чином, читач повинен пам’ятати: чим ближче в Словникові стоїть українське слово до російського, тим більше, виходить, воно поширене і тим ближче воно відповідає семасіологічно слову російському. До цього треба додати, що часто слово українське, хоч воно етимологічно найтісніш буває звязане з російським, не займає в Словнику першого місця саме через те, що воно мало поширене буває в українській мові. Напр., російське слово „видеть“ перекладається спочатку українським „бачити“, бо „бачити“ найбільше поширене в українській мові, а вже аж потім перекладається словом „видіти“, бо останнє відоме тільки в західніх українських діялектах. Окремі значіння слова наведено під окремими числами „1)“, „2)“, „3)“, і т. и. Що до способів поясняти та ілюструвати слово і його вживання, то насамперед показано конструкцію, якої воно вимагає, надто-ж коли ця конструкція буває відмінна від російської. Окрім того, використовуються рівнорядно два засоби: иноді не тільки буває наведена ціла російська фраза, ба ще й дано точний український до неї переклад, иноді-ж подаються тільки ілюстративні українські приклади до того або иншого слова, але вже без російського перекладу. Така непослідовність залежала найбільше від того, що упорядчикам увесь час доводилося пам’ятати про найбільшу економію місця. Отже, де тільки український приклад міг бути легко зрозумілий, без відповідної російської фрази, там її й не наводжено. Фразеології українській в зіставленні з російською віддавано особливо багато уваги, і використана вона в Словникові в тій повній мірі, на яку тільки давали спромогу картковий матеріял Комісії та попередні словники. Нарешті доводиться відзначити, що в окремих своїх словах Словник буває часом не зовсім оброблений, нагадуючи більше „матеріяли до словника“. Річ у тім, що значна частина призбираного до цього часу українського матеріялу не мала при собі точних російських перекладів, а подавала тільки поясніння того або иншого слова. Щоб відшукати до кожного такого українського слова відповідний російський переклад у словникові Даля, Академічному або навіть у якійсь спеціяльній розвідці, треба було-б потратити чимало часу, иноді й безрезультатно. Не маючи фізичної змоги цього робити, доводилося иноді відступати від форми строго опрацьованого словника, суворо видержаного в своїй системі, та й подавати при словах широкого обсягу цілий ряд слів вужчого обсягу, підрядних йому логічно, хоч мабуть кожне з тих українських слів має відповідне собі змістом російське слово. Гадка була така, що в практичному словникові, а надто насамперед призначеному для людей територіяльно звязаних з Україною, які знають тільки саму-но літературну російську мову, може й ця „безсистемність“ придатися. Вона може бути корисною і для упорядників дальших виданні в Словника, будь що будь полегшуючи иноді відшукування потрібного українського слова. Редагування й друкування нашого словника провадилося в дуже несприятливих і ненормальних умовах. Не кажучи вже про те, що попереду випадало-б зредагувати українсько-російський Словник, а вже тоді братися за російсько-український, ненормальною річчю було й те, що редакція не мала фізичної спромоги перевірити рукописний черновик свого словника не частками, а ввесь в його цілості, ще перед тим як він ішов до друкарні. Живе життя із своїми с